foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Головне меню

Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

Ключова мета  Росії, яка напала на Україну , викликати паніку серед населення. І це те, що зараз нам точно не потрібно. Цього психологічного
стану потрібно позбавлятися. Діти по різному сприймають і реагують на ці події але в першу чергу вони дивляться на реакцію батьків.Тому, намагайтеся подолати панічні напади і скористайтеся наступними порадами.

Потреба в безпеці – природна для людини, тобто те, що зараз відчувають наші люди - це норма. Ті, хто психологічно готовий до нинішніх подій, був на війні, звісно, сприймають все спокійніше. Загалом за дві-три доби має відбутись нормалізація психологічного стану. Людям треба зараз говорити те, що вони зараз відчувають - це нормальна реакція, але щоб вони себе нормально почували, є кілька методів екстреної психорегуляції.

Перший з них: дихальна вправа, тобто протягом незначного періоду часу робите глибокий вдих, затримуєте дихання, видих, і знову затримуєте дихання, потім знову вдих і так далі. Таких повторів треба зробити 3-5.Після цього треба зробити самомасаж голови. За потреба повторити все це кілька разів. Також є інший метод нормалізації психологічного стану, пов'язаний з рухами очей. Треба також зробити вдих-видих і 15-20 рухів очима вправо-вліво, але так, щоб вони не боліли. Цей метод застосовується для терапії посттравматичних стресових розладів Крім того, якщо у людини паніка і вона знаходиться в стані ступору – треба примусити її рухатися, тобто ходити, робити якісь звичайні вправи, розмовляти. Якщо людина навпаки сама стає балакучою, багато говорить, то її треба посадити, вона має зробити швидкий глибокий вдих – повільний видих, так кілька разів, після цього можна зробити самомасаж голови.

👧Дитяча психіка - найвразливіша. Діти добре відчувають будь-які зміни в поведінці своїх батьків, навіть якщо ті вдають, що нічого не відбувається. Як правильно пояснити дитині про те, що зараз - йде війна, що тривожна сирена, вибухи та постріли - це знак йти до укриття, а головне - як заспокоїти?

Ні в якому разі не приховуйте правди, будьте відвертими, не вигадуйте свої варіанти подій, а головне - запевніть їх у тому, що зробите все, аби їх захистити.

У п’ятому класі починається новий період у житті дитини. Вона дорослішає, переходить навчатися до середньої школи. Вимоги до навчання змінюються, з'являються нові шкільні предмети.

  П’ятий клас – це не тільки новий етап у навчання, це і новий етап у розвитку особистості.

Рекомендації батькам п’ятикласників

  • Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.

Детальніше

Однією зі складових стресу є втрата стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина відвідувала школу та отримувала знання безпосередньо під контролем учителя. Сьогодні ж саме батьки мають правильно організувати та мотивувати дитину продовжувати працювати і під час
дистанційного навчання. Як же зробити це таким чином, щоб не зіпсувати стосунки в родині і не порушити психологічну атмосферу в домі?

Детальніше:Як уникнути стресової ситуація під час дистанційного навчання.

Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі батьки нашої школи усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Варто прийти до розуміння, що батьки учнів несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в Інтернеті, як і на вулиці. Інакше діти можуть зіткнутися із цілком реальними негативними результатами віртуального спілкування. Через те, пропонуємо батькам ознайомитися з актуальною інформацією, для збереження здоров’я дітей.

5 простих правил для батьків

Детальніше:Поради батькам щодо безпечного використання мережі Інтернет

Організація навчального процесу онлайн відрізняється від очного навчання дітей. В першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані / тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами.

Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде.

Зараз цього немає. Натомість є купа обмежень: на вулицю не ходи; мій руки; обличчя не чіпай; не гуляй; питання не став тощо.

Детальніше:Поради щодо організації навчання онлайн

  1. Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
  2. Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
  3. Якщо дитину висміюють - вона стає замкненою.
  4. Якщо дитині постійно докоряють - вона вчиться жити з почуттям провини.
  5. Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
  6. Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
  7. Якщо дитина живе в розумінні добра й доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Під час спілкування з дитиною не слід уживати наступні висловлювання:

  • Я тисячу разів говорив тобі, що…
  • Скільки разів треба повторювати…
  • Про що ти тільки думаєш…
  • Невже тобі важко запам’ятати, що…
  • Ти стаєш…
  • Ти такий самий як…
  • Відчепись, мені ніколи…
  • Чому твоя подруга (друг) така (такий), а ти – ні…

 

Спілкуючись із дітьми, бажано вживати наступні висловлювання:

  • Як добре, що ти в мене є.
  • Я так рада тебе бачити.
  • Мені так добре з тобою.
  • Добре, що ти прийшов(ла).
  • Я за тобою скучила.
  • Мені приємно, що ти саме так зробив(ла)
  • Спасибі тобі,я дуже вдячна.
  • Якби не ти, я ніколи із цим не впорався(лась)
  • Я вірю в тебе, ти з усім впораєшся.
  1. Шановні батьки! Пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва слухати й бути людиною.
  2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
  3. Мої ручки маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
  4. Мої почуття ще недозрілі – прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
  1. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
  2. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
  3. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання лише відповідно до ваших очікувань.
  4. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатися й поводитися. Ваші слова, почуття, вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Тому вчіть мене, будь ласка, найкращого.
  5. Пам’ятайте, що ми з вами не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі.
  6. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але обережно, аби ваша любов не перетворилась на милиці, що заважатимуть мені робити самостійні кроки.

Любі мої! Я вас дуже люблю!!! Покажіть мені, що й ви мене любите.

Правил про те, як виховувати дитину, придатних на всі випадки життя, не існує. Усі діти різні. Кожна дитина унікальна, унікальні і наші з нею стосунки. Але є речі, які протипоказані при спілкуванні з будь-якою дитиною без винятку. Мова йде про те, чого батькам робити не можна.

Якщо ми хочемо виховати людину, якій притаманна самодисципліна, нам треба в першу чергу розвивати її самосвідомість, прагнути до того, щоб у дитини сформувався позитивний образ самої себе, і уникати всього, що руйнує цей позитивний образ.

 Що гріха таїти, навіть найтерплячіші батьки час від часу в "засмучених почуттях" все ж користуються недозволеними заходами, але нерідко до них вдаються просто через незнання.

Детальніше:10 заповідей батьківства

 Ви б хотіли, щоб ваша дитина палила? Ні? Тоді починайте з нею роботу вже зараз.

 Психологи вважають, що малюк не закурить, якщо...

 - ви зважаєте на нього, поважаєте його погляди, не пригнічуєте його.

 Підліток починає курити, щоб продемонструвати світу, що він вже виріс: адже суспільство дозволяє курити дорослим, але не дозволяє це робити дітям. Куріння для підлітка - жест: "Я тепер дорослий!" Якщо батьки не пригнічують дитину, що дорослішає, поступово дозволяють йому все більше і більше питань вирішувати самостійно: з ким дружити, яку музику слухати, якій моді слідувати, як стригтися... у нього не буде гострої потреби доводити свою дорослість за допомогою сигарети. Безглузду підліткову манеру одягатися можна і перетерпіти заради того, щоб син не закурив.

Детальніше:Як говорити з дитиною про тютюнопаління.

Copyright © 2023 Полонський ліцей №3 імені М.Свінціцького Rights Reserved.