Школа навчає, а батьки виховують? А як же тоді з виховною роботою? Недарма група батьків навіть підготувала петицію про її скасування в закладах освіти. Та хіба ж педагоги можуть не впливати на учнів? Про це дискутували на секції позашкілля та виховання на Всеукраїнській серпневій конференції освітян.

Детальніше ознайомитися можна за посиланням

Завдання освітян робити все, аби сучасні діти  могли навчатися  без страху і насилля, отримувати ціннісні життєві навички, які відповідають світу що змінюється.

 Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», яка розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол № 6 від 02 липня 2018 року) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол № 7 від 26 вересня 2018 року) буде в нагоді педагогічним працівникам,  класним керівникам, вихователям, адміністрації закладів освіти, щоб усвідомити  сучасні виклики виховання та його головні засади, базові моральні цінності сучасного виховання, з обов’язковим урахуванням вікових особливостей учнів. Режим доступу : https://ipv.org.ua/prohrama-nova-ukrainska-shkola/

 Конвенція ООН про права дитини (режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021)  вказує на те, що кожна дитина в усьому світі має право жити, рости і бути захищеною від усіх форм насилля.

Детальніше ознайомитися можна за посиланням

На сьогодні ключовими в суспільстві та системі освіти, зокрема повної загальної середньої освіти, є процес становлення Нової української школи, яка має закласти її новий зміст на основі формування компетентностей, ціннісних ставлень і суджень дітей та учнівської молоді, необхідних для успішної самореалізації як «особистість–цілісна, всебічно розвинена й здатна до критичного мислення, патріот з активною позицією, новатор, здатний змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя». Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи, та орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема:

– морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей);

– соціально – політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Детальніше ознайомитися можна за посиланням

     21 травня 2019 року набув чинності Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» (далі – Указ Президента). Указом Президента визнається таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580 “Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки”, що обумовило безстроковість дії акта Президента України та поширює його дію на всі вікові групи, а не лише на дітей і молодь.

     Ключові положення Указу Президента були враховані при підготовці наказу Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2019 року № 1038 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641» (далі – Наказ). Наказом викладено у новій редакції Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України (далі – Концепція), що і як Стратегія національно-патріотичного виховання, затверджена Указом Президента, поширюється на всі вікові групи, та Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України (далі – Заходи).

У новій редакції Концепції зокрема враховано незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, яка закріплена змінами до Конституції України, проведення операції Об’єднаних сил, відповідно до Указу Президента уточнено складові національно-патріотичного виховання.

Детальніше ознайомитися можна за посиланням