Головне меню
Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
Дистанційне навчання
Протидія булінгу
Харчування
Педагогічним працівникам можна рекомендувати у випадку виникнення ознак суїцидальної поведінки в учнів здійснювати наступні види допомоги:
- Підбирайте ключі до розгадки суїциду. Попередження суїцидів полягає не тільки у піклуванні та підтримці, а і у здатності розпізнавати ознаки можливої небезпеки. До числа останніх відносять суїцидальні погрози, які передують спробі самогубства, депресію, значні зміни у поведінці людини тощо. Зауважте своєчасно прояви безпорадності та безнадії і з’ясуйте, чи не є ця людина одинокою та ізольованою.
- Приймайте суїцидента як особистість. Припустіть. що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що вона не здатна і не може наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте у відповідності зі своїми власними почуттями і переконаннями. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу, - ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути в результаті вашого невтручання.
 |
Для вирішення питань, що стосуються збереження життя та здоров'я , а також захисту прав та інтересів дитини можна звертатись : 1547 номер телефона Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства ; 0 800 500 225 або 116 111 номер телефона «Національної дитячої «гарячої» лінії»; педагогічні працівники навчального закладу -Чуловська Олена Русланівна (соціальний педагог) -Карнафель Олександр Васильович (психолог) - офіційний веб-сайт системи Безоплатної правової допомоги http://bit.do/legalaid.Kapne |
 |
У проведенні заходів до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства!» у Полонській ЗОШ №3 використали, як додаткові ресурси, інформаційні матеріали підготовлені Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи "Боротьба з насильством щодо дітей в Україні" |
 |
Агресія – індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи. Агресивна поведінка виявляється вже в ранньому віці, випробовуючи батьківське терпіння і створюючи напруження у стосунках із однолітками. Детально ознайомитися з рекомендаціями батькам можна за посиланням |
 |
Насправді, однією із складних проблем сучасної школи є проблема асоціальної (девіантної) поведінки дітей та підлітків. Таку категорію дітей класифікують , як діти чи підлітки з нестандартною поведінкою. Їхні проступки та порушення можуть стати для них звичними, перетворитися на норму поведінки. В їх відношеннях з вчителями виникають стійкі психологічні бар’єри. За своїми діями вони ще не злочинці, але будь-який найменший зовнішній негативний вплив може призвести до правопорушення. Прагнучи запобігти цьому наша Рада профілактики тісно співпрацює з службою ювенальної превенції., представники якої часто відвідують школу та проводить профілактично- просвітницькі бесіди з учнями. |
 |
«Людина формується все життя: змінює погляди, звички, принципи, і тільки дитинство залишається незмінною константою на весь наш шлях, і кожен несе в собі власну долю як хрест або яскравий веселий ліхтарик.» Насильство — це завжди психічна травма, яка деформує особистість, перешкоджає нормальному психічному розвитку дитини, руйнує її психічне здоров’я. Батьки мають усвідомити, що найважливіша умова успішного виховання — становлення правильних стосунків з дітьми. Для того, щоб досягти взаєморозуміння з ними, треба усвідомити, що основа спілкування в сім’ї — доброзичливість, довірчі відносини. |
Детальніше:“Не бий – послухай”: боротьба проти насилля над дітьми .
 |
Родина – яке близьке та зрозуміле для нас слово. Ми з дитинства відчуваємо материнську ніжність та тепло, батьківську допомогу та мудре слово. Та є діти,які недобровільно позбавлені цього почуття. І хто виріс у рідній сім’ї, тому важко уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилася без батьків, а, можливо, й за живих батьках відчуває себе сиротою. Вони позбавлені любові та піклування, тому один на один постають перед життєвими труднощами. |
Чому підлітки не розмовляють
із батьками
Мовчання не завжди золото
Трапляється, що підліток не хоче утаємничувати батьків у свій внутрішній світ і насущні проблеми. На думку дитячих психологів, така поведінка підлітка – ознака дорослішання й становлення особистості. Тому панікувати не варто.
Але розібратися в цьому питанні необхідно. Чому підліток мовчить про свої проблеми ? Проблема підлітка в спілкуванні з батьками може бути викликана тим, що дитина не відчуває зацікавленості батьків у важливих для неї питаннях. А підлітків точно не цікавлять навчання й оцінки в школі. Тинейджерів цікавлять зовсім інші аспекти життя людини.
Проведення консультативної бесіди передбачає дотримання спеціальної "технології", до якої входять:
1) умови взаємодії (час і місце бесіди, оформлення кабінету, одяг тощо);
2) уміння встановлювати й підтримувати контакт із клієнтом (коректність, уважність, спостережливість і досить високий рівень рефлексії психолога);
3) активне слухання.
Прийоми консультування
Закриті запитання – передбачають дуже короткочасні односкладні відповіді, як правило – «так» і «ні». Цей прийом дозволяє зібрати інформацію, виявити суть проблеми, зупинити «надміру балакливого» клієнта.
Відкриті запитання – зазвичай починаються зі слів: «Що…», «Яким чином…», «Чому…». «Навіщо…» - і передбачають розгорнуті відповіді. Вони підштовхують клієнта до рефлексії, сприяють виникненню дискусій між клієнтом і консультантом.
Парафраз (виявлення змісту) – визначення змісту останнього висловлювання клієнта. Показує клієнту, що його зрозуміли, стимулює до глибшого розкриття проблеми, сприяє розвитку дискусії.
Мінімальне заохочення – повторення кількох слів із висловлювання клієнта (часто повторюються 2-3 слова). Допомагає клієнту продовжити розповідь.
Узагальнення – коротке повторення змісту висловлювання клієнта за певний період часу, підсумкове визначення змісту; узагальнення допомагає клієнту помітити прогрес, досягнутий в інтервʼю, перейти до нової теми або на інший рівень обговорення.
Для українського суспільства є актуальною проблема неблагополучних сімей. Вона вимагає свого розв'язання, оскільки сім'я – найперший фактор соціалізації дитини, від неї залежить, яким буде наше майбутнє, наше суспільство.Аналіз чинного в Українізаконодавства приводить до висновку, що неблагополучними є тісім'ї, в яких порушуються права її членів, права людини, порушуються юридичні норми суспільства. Причинами цього можуть бути алкоголізм і наркоманія членів сім'ї, психолого-педагогічна і правова неграмотність, економічні фактории суспільства, хвороби, політична ситуація, насильство щодо членів сім'ї тощо.
В.М. Шахрай неблагополучні сім’їподіляє на три групи:
- превентивні – сім’ї, в яких проблеми мають незначний прояв і знаходяться напочатковій стадії неблагополуччя;
- сім’ї, в яких соціальні та інші протиріччя загострюють взаємостосунки членів сім’ї один з одним і оточенням до критичного рівня;
- сім’ї, яківтратили будь-яку життєву перспективу, інертноуставлені до своєї долі і долі своїх власнихдітей.
Особливе місце у роботі з такими сім’ями належить соціальним педагогам, які “педагогізують” сім'ю та її мікросередовище, створюють педагогічні умови для благополуччя сім'ї, щодо зволяєїй набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності і організовувати свою життєдіяльність на цій основі.