Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.
70 років ми не знали війни. Наш народ пишався тим, що у буремні переломні моменти, Україні вдалося зберегти мир. Ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер майже кожну родину опалило полум’я військових подій.
Кремлівська влада та колишні керівники України, які пограбували народ, знищили українську армію, приготували для українців ще одне страшне випробування – ВІЙНУ! 24 лютого поділило наше життя до і після.

27 лютого актив учнівського самоврядування провели патріотичну перерву нескореності.

Тепер ми знаєм, що таке війна,
Де волю відбирають у народу.
ЇЇ ми не чекали, а вона
Підступна так прийшла до нас із Сходу…
Свідомість застилає чорний дим
А на вустах – то вірші, то прокльони.
Як це незвично – воювати з тим,
Із ким немає лінії кордону.

Хвилиною мовчання здобувачі освіти вшанували загиблих воїнів, подивились відеоролик «Рік незламності» та з щемом у серці прослухали
пісню «Не твоя війна» С. Вакарчука. Сьогодні твориться українська історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде незалежною державою, чи буде під владою росії.