- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 71
 |
ЦЕ НАША З ТОБОЮ БІОГРАФІЯ
(історія Полонського ліцею №3 імені М.Свінціцького)
Дивовижна і цікава історія Полонського ліцею №3 імені М.Свінціцького, який зараз знаходиться за адресою вул. Князя Володимира, 86.
Що найважливіше у житті? Хотілося б побачити і почути того, хто, не задумуючись, відповість на це запитання з абсолютною точністю, вичерпністю. Кожен назве свої «кити», на яких тримається людське життя. Але жоден не омине у спогадах тієї визначальної сходинки, першої і надзвичайно важливої, що називається «школа». Кожен до останніх років свого життя пам’ятає перших наставників - учителів, які навчали, спрямовували і визначали подальший життєвий шлях учнів. З роками людина дедалі частіше згадує дитинство, друзів, з якими навчалася, а передусім тих, хто їх навчав.
|
У цьому невеликому рукописі ми відкриваємо сторінки історії Полонського ліцею №3 імені М.Свінціцького, бо воістину пророчі слова «Той, хто не знає свого минулого, не вартий і майбутнього».
Даний матеріал розміщено на сайті з метою ознайомлення. Якщо у Вас виникли зауваження до даної роботи чи Ви маєте інформацію щодо історії школи прохання звертатися з конструктивними пропозиціями до автора роботи - вчителя історії Бялик Л.П.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1239
Шановні учні! У цій статті хочемо поділитися з вами цікавою інформацією. Навчаючись у ЗОШ № 3, мало хто з вас цікавився такими питаннями: “Коли виникла моя школа? Що було раніше на території нашої школи? У якому році було збудовано сучасне приміщення? Якою була школа раніше?” На усі ці запитання спробуємо відповісти.
Отож, колись давно, ще до революції 1917р., на території нашої школи містилася приватна будівля і великий яблуневий садок. На той час наша “кам′яна школа” слугувала за житло. Після революції на подвір′ї школи було глинище, а пізніше - звалище сміття. Лише згодом, у середині 20-х рр., було засновано школу у приміщенні кам'яної будівлі.
Приблизно з 1924р. поряд існувало дві школи: у приміщенні “кам'яної школи” - українська, а через дорогу - польська. На місці “малої школи” стояла двоповерхова дерев′яна будівля. Тут діти навчалися виключно польською мовою аж до середини 30-х років. Потім навчання було переведено на українську мову викладання.
Взимку 1958р. другий поверх школи частково згорів (загорілася сажа у комині). Під час пожежі через паніку було травмовано багато дітей та вчителів: дехто поламав руки, дехто отримав синці та подряпини, адже пожежа почалася під час уроків. У кінці 50-х на поч. 60-х рр. було збудовано середній корпус сучасної “малої школи”. Згодом прибудували праве крило, а ліве крило було добудовано 1982-1983рр.
За школою, на місці котельні, були розташовані земельні ділянки, де кожен клас мав свою грядку. На місці майстерні був розташований інтернат для дітей із сусідніх сіл. Лише на канікули вони їздили додому. Будівля інтернату не збереглася до нашого часу.
У 50-их рр. минулого століття було розпочато будів-ництво приміщення сучасної “великої школи”. У 1957-1958 рр. будівлю було здано в експлуатацію. Тоді у школі навчалося 470 учнів і працювало 37 учителів. Для порівняння: у 1992 р. - 1084 учні і 96 учителів. Спочатку наша школа мала рожевий колір, вхід до школи був з боку Бортників, а усі урочистості проводи-лися на задньому подвір′ї. Останній дзвінок 1958 р.
У різні роки директорами школи були:
1957-1959 - Заровний Андрій Павлович, зробив значний внесок у благоустрій школи.
1960-1961 - Кулик Григорій Миколайович
1961-1962 - Брижко Яків Федорович
1964-1978 - Ходяков Олексій Іванович
1979-1982 - Анісімов Володимир Миколайович
1982-1984 - Ходяков Олексій Іванович
1984-1987 - Фесенко Борис Дмитрович
1987-2014- Анісімов Володимир Миколайович
2014 і до сьогодні Корніюк Олександр Миколайович
Отож, НАША ШКОЛА змінювала своє лице, мінялися учні та вчителі, а вона стоїть і буде стояти та приймати усіх, хто хоче пізнавати нове, незвідане, цікаве