Проведення консультативної бесіди передбачає дотримання спеціальної "технології", до якої входять:
1) умови взаємодії (час і місце бесіди, оформлення кабінету, одяг тощо);
2) уміння встановлювати й підтримувати контакт із клієнтом (коректність, уважність, спостережливість і досить високий рівень рефлексії психолога);
3) активне слухання.
Прийоми консультування
Закриті запитання – передбачають дуже короткочасні односкладні відповіді, як правило – «так» і «ні». Цей прийом дозволяє зібрати інформацію, виявити суть проблеми, зупинити «надміру балакливого» клієнта.
Відкриті запитання – зазвичай починаються зі слів: «Що…», «Яким чином…», «Чому…». «Навіщо…» - і передбачають розгорнуті відповіді. Вони підштовхують клієнта до рефлексії, сприяють виникненню дискусій між клієнтом і консультантом.
Парафраз (виявлення змісту) – визначення змісту останнього висловлювання клієнта. Показує клієнту, що його зрозуміли, стимулює до глибшого розкриття проблеми, сприяє розвитку дискусії.
Мінімальне заохочення – повторення кількох слів із висловлювання клієнта (часто повторюються 2-3 слова). Допомагає клієнту продовжити розповідь.
Узагальнення – коротке повторення змісту висловлювання клієнта за певний період часу, підсумкове визначення змісту; узагальнення допомагає клієнту помітити прогрес, досягнутий в інтервʼю, перейти до нової теми або на інший рівень обговорення.